Як ЄС готується до ширшого Союзу: мій коментар для EPIK

EPIK опублікував мій коментар The EU's preparations for a wider Union: reflections from Kyiv.

6 жовтня Європейська Комісія представила пакет «Preparing for a wider Union»: повідомлення і робочий документ служб Комісії майже на 150 сторінок. У червні 2022 року ЄС визнав, що розширення потребує підготовки і з його власного боку. Це перша системна відповідь. Вона ґрунтовна, але місцями незавершена, і однієї теми в ній помітно бракує: відбудови.

Чому я називаю це системним підходом

Робочий документ розглядає понад тридцять політик ЄС одну за одною і щодо кожної ставить запитання: чи зможе вона працювати у Союзі з тридцяти і більше держав-членів? Здебільшого відповідь ствердна, з точковими змінами, а не переписуванням. Обсяг аналізу, присвяченого українській економіці, аграрному сектору та енергетиці, не залишає сумнівів, про чий вступ ідеться насамперед. І це матиме наслідки: пропозиції ляжуть в основу Спільних позицій ЄС щодо кожного кластера.

Кілька пропозицій працюють на користь України:

голосування кваліфікованою більшістю для відкриття кластерів і менших процедурних кроків
статус спостерігача в Раді ЄС після підписання Договору про вступ
окремий фінансовий пакет для країни, який поєднує передвступне фінансування і фінансування члена ЄС
поступова інтеграція в енергетиці, транспорті, цифровій сфері та обороні

Три речі, найважливіші для України

1. Запобіжні механізми

Тривалість запобіжного періоду важить менше, ніж сам механізм. Заголовки дісталися п'ятнадцятирічному «випробувальному терміну». Справжні питання це процедура ухвалення рішень і судовий контроль: заходи Комісії набуватимуть чинності, якщо Рада не відхилить їх кваліфікованою більшістю. Києву варто наполягати на об'єктивних критеріях та ефективному судовому перегляді. Ці запобіжники більше говорять про минулий досвід самого Союзу, ніж про кандидатів. Найкраща відповідь України: судова система, від якої ніхто не відчуває потреби захищатися.

2. Аграрний сектор

Це найскладніше досьє, і справжнє питання в тому, як завершується перехідний період. Комісія пропонує домовленості, які обмежать фінансову підтримку і доступ до ринку для чутливих продуктів, а водночас допомогу з поверненням на ринки третіх країн. У повідомленні не йдеться про постійні обмеження, тож важать умови і процедури виходу з перехідного періоду. Перехідні періоди потрібні й самій Україні для адаптації до стандартів ЄС. Моя пропозиція: довший перехідний період щодо стандартів і переконлива програма щодо третіх ринків, узгоджені одним пакетом.

3. Відбудова

Відбудову варто розглядати як європейський проєкт, але Комісія згадує про неї лише побіжно. Остання Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA) визначає потреби у 588 мільярдів доларів. Це потенційно найбільший ринок у Європі на наступне десятиліття: насамперед для українських компаній і працівників, а також для європейських будівельників, комунальних та енергетичних компаній. Це ще й нагода застосувати європейські стандарти у великому масштабі. Комісії варто додати розділ про відбудову до свого наступного аналізу.

Що далі

15 і 16 жовтня засідає Європейська рада. 28 жовтня Комісія планує представити Пакет розширення 2026 року з індикативними дорожніми картами. Саме в дорожній карті Києву варто шукати перші конкретні відповіді щодо доступу до Внутрішнього ринку до вступу: це найменш визначена частина пакета.

Домашнє завдання

ЄС шукає системні рішення, а не виправдання. Українська частина домовленості не змінилася: реформи, передусім у сфері верховенства права, які роблять запобіжники непотрібними. А відбудова, розділ, якого Комісія ще не написала, це те, де Україна може запропонувати у відповідь найбільше.

Повний текст доступний на сайті EPIK.