Шостий кластер відкрито: що «Зовнішні відносини» означають для України

14 липня Україна відкрила Шостий переговорний кластер з Європейським Союзом, «Зовнішні відносини».

У ньому всього два розділи:

Розділ 30 «Зовнішні відносини»
Розділ 31 «Зовнішня політика, політика безпеки та оборони»

За кількістю розділів це найменший переговорний кластер. Але за політичним змістом для України він один із найбільш стратегічних.

Йдеться про поступову інтеграцію України у спільну торговельну політику, зовнішню політику та Спільну політику безпеки та оборони Європейського Союзу.

Опублікована офіційна позиція ЄС показує дві речі. По-перше, у сфері зовнішньої політики та безпеки Україна вже має дуже високий рівень готовності. По-друге, у торговельній та інвестиційній політиці попереду ще є значна системна робота.

Торговельна політика України стане частиною спільної політики ЄС

Після вступу спільна торговельна політика застосовуватиметься до України як сфера виключної компетенції Європейського Союзу.

Це означає, що Україна більше не проводитиме окрему від ЄС політику щодо мит, торговельних угод, захисту ринку та значної частини відносин із третіми країнами.

З дня вступу Україна має застосовувати:

спільний митний тариф ЄС
правила ЄС щодо торгівлі послугами
європейські інструменти торговельного захисту
спільні позиції ЄС у Світовій організації торгівлі
правила експортного контролю та інвестиційної безпеки

До дати вступу Україна зобов'язалася поступово припинити дію всіх власних угод про вільну торгівлю.

Інші договори у сфері торгівлі, інвестицій та економічної співпраці потрібно буде переглянути або привести у відповідність до права ЄС. Несумісні міжнародні угоди теж мають бути припинені.

Нові торговельні домовленості з третіми країнами Україна повинна укладати у тісній координації з Європейською комісією. Вони також мають передбачати можливість припинення до вступу без будь-яких компенсацій з боку ЄС.

Це серйозна зміна моделі.

Так, Україна втрачатиме можливість самостійно укладати власні угоди про вільну торгівлю. Але натомість вона стане частиною спільної торговельної політики ЄС, його глобальної мережі угод та значно сильнішої переговорної позиції з третіми гравцями.

Що потрібно зробити для закриття торговельного розділу

ЄС встановив для Розділу 30 дві формальні умови тимчасового закриття.

Перша полягає у завершенні адаптації законодавства у трьох сферах:

Контроль за товарами подвійного використання.
Перевірка прямих іноземних інвестицій.
Регулювання торгівлі товарами, які можуть використовуватися для катувань або смертної кари.

Друга умова полягає у підготовці плану дій із повною інвентаризацією міжнародних угод України. У цьому плані має бути визначено, які договори:

можна зберегти
потрібно змінити
необхідно припинити до дати вступу

Це велика юридична і дипломатична робота, адже йдеться не лише про угоди про вільну торгівлю, а й про двосторонні інвестиційні договори та інші економічні домовленості з третіми країнами.

Розділ 31: у зовнішній політиці Україна вже близька до ЄС

Наша стартова позиція тут значно сильніша.

У Спільній позиції ЄС прямо зазначено, що у 2024 році Україна мала 95% рівень приєднання до заяв Високого представника ЄС від імені Союзу та рішень Ради ЄС щодо обмежувальних заходів.

Це один із найвищих показників серед держав-кандидатів.

До дати вступу Україна має досягти 100% приєднання.

Це означає системну координацію позицій із ЄС щодо:

міжнародних конфліктів
територіальної цілісності держав
прав людини
санкцій
відносин із третіми країнами
голосувань та позицій у міжнародних організаціях

У більшості ключових для України питань, особливо щодо рф, Білорусі, міжнародного права та відповідальності за агресію, наші позиції вже практично збігаються.

Водночас повне приєднання означатиме необхідність системно враховувати позиції ЄС і щодо інших регіонів світу.

Одним із найбільш чутливих напрямів може стати Китай.

Україні доведеться дедалі більше координувати з ЄС підходи до економічної безпеки, критичної інфраструктури, товарів подвійного використання та стратегічних технологічних залежностей.

Це не означає механічного копіювання кожної заяви Брюсселя вже сьогодні. Але до вступу зовнішньополітичні позиції України мають бути повністю сумісними зі Спільною зовнішньою та безпековою політикою ЄС.

Санкційна політика потребує повної юридичної сумісності

Україна та Європейський Союз мають спільну стратегічну позицію щодо рф.

Але ЄС очікує, що до дати вступу Україна буде повністю приєднана до всіх санкційних режимів Союзу, не лише до санкцій проти рф та Білорусі.

Завдання не в тому, щоб зробити українські санкції слабшими. Завдання в тому, щоб вони стали одночасно сильними, ефективними та повністю сумісними з правом ЄС.

Безпека та оборона: інша ситуація

У сфері безпеки та оборони ситуація інша.

Україна має унікальний практичний досвід сучасної війни, застосування безпілотних систем, радіоелектронної боротьби, кіберзахисту, протидії гібридним загрозам та розвитку оборонних технологій.

Спільна позиція ЄС відзначає значне поглиблення військової та безпекової співпраці з Україною.

ЄС також визнає інтерес до інтеграції української оборонної промисловості в європейську оборонно-промислову базу.

Україна зацікавлена і в участі у відповідних проєктах PESCO. Але така участь не є автоматичною. Рішення приймають держави, які беруть участь у конкретному проєкті.

Україна також готова відновити участь у цивільних і військових операціях ЄС, коли безпекові умови дозволять знову спрямовувати ресурси на зовнішні місії.

Тобто у цій сфері Україна входить у переговори не лише як держава, яка має адаптуватися. Вона також має знання, спроможності та технології, які можуть посилити сам Європейський Союз.

ЄС очікує більшої прозорості в оборонному секторі

Україна має:

посилити прозорість і підзвітність
модернізувати систему оборонних закупівель
зміцнити інституційну систему запобігання корупції
усунути корупційні ризики у системі військових виплат

Це не визначено як окрему умову закриття Розділу 31. Але ЄС прямо зазначає, що уважно стежитиме за прогресом у цій сфері протягом переговорів.

Єдина умова закриття: контроль за стрілецькою зброєю

Єдина окрема умова тимчасового закриття цього розділу стосується контролю за стрілецькою зброєю та легкими озброєннями.

Україна має ухвалити національну стратегію та план дій із протидії незаконному обігу і незаконному володінню:

вогнепальною зброєю
боєприпасами
вибуховими речовинами

Але самого ухвалення стратегії буде недостатньо. Україна повинна показати конкретний прогрес у її реалізації.

Це особливо важливо з огляду на масштаб війни та кількість зброї в країні.

Після завершення бойових дій ризики незаконного обігу, контрабанди та потрапляння зброї до організованої злочинності можуть суттєво зрости. Саме тому ЄС хоче бачити не лише законодавство, а реально працюючу систему обліку, контролю та міжнародної співпраці.

Де Україна вже готова

Україна має дуже високий рівень зовнішньополітичного приєднання до позицій ЄС.
Ми є стороною основних міжнародних договорів у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення.
Україна співпрацює з понад 80 міжнародними організаціями.
Римський статут набув чинності для України 1 січня 2025 року.
Між Україною та ЄС із 2007 року діє угода про взаємний захист секретної інформації.
Українська система загалом сумісна зі стандартами ЄС. Водночас ще потрібне технічне та законодавче доопрацювання для електронного обміну конфіденційною інформацією.
Україна має сильний міжвідомчий підхід до протидії гібридним загрозам та значний досвід боротьби з дезінформацією і зовнішнім інформаційним втручанням.
Ми також є учасником Механізму цивільного захисту ЄС і маємо спроможність проводити гуманітарні операції.

Що цей кластер каже про членство

Цей кластер добре показує природу майбутнього членства України.

У торговельній та зовнішній політиці Україна поступово ставатиме частиною спільної системи прийняття рішень ЄС.

А у сфері безпеки Україна входить до Європейського Союзу не лише як кандидат, який має виконати правила. Вона входить як держава з досвідом, армією, технологіями та оборонною промисловістю, без якої майбутню європейську безпеку вже складно уявити.